ТЕМА Олександр Довженко. «Ніч перед боєм» - твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців. Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів

ТЕМА  Олександр Довженко. «Ніч перед боєм» - твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців. Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів

 

МЕТА:      познайомити   учнів з цікавими сторінками життя видатного українського письменника і кінорежисера;    опрацювати зміст оповідання «Ніч перед боєм»;  розвивати вміння коментувати, аналізувати прочитане, висловлювати власну позицію; виховувати почуття патріотизму, внутрішньої свободи.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

• Підготовка учнів до початку уроку.
• Хвилинка настрою

До уроку ми все приготували

І все, що знаємо, пригадали,

Будемо уважно слухати, запам’ятовувати,

Думки власні висловлювати.

Щоб успішним став урок,

Вмотивуймо кожний крок.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Постановка теми, мети уроку

Слово учителя

• Діти, я завітала на урок не з пустими руками, а принесла нагороди мойого батька, який брав участь у Другій світовій війні, а саме: у визволенні Харкова, у форсуванні річки Дніпра. Закінчив війну в Австрії 1945 року. Серед його нагород і медаль «За відвагу». Я пишаюся тим, що він захищав рідну землю, ми свято бережемо пам'ять про нього.

  Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням про початок війни «Ніч перед боєм» Олександра Довженка, відомого письменника і кінорежисера. 

• Чи знайоме вам це прізвище? Що ви знаєте?

(Кіностудія ім. Довженка)

Робота в зошитах

Діти записують дату і тему уроку

ІІІ. Цілевизначення.

Учитель пропонує учням самостійно визначити цілі й обговорити їх у групі.

Доповнити загальні цілі власними, скориставшись навчальним маршрутом розділу підручника (Коваленко Л.Т. «Українська література») «Сила української прози» (с.175).

Записати в зошити очікувані результати.

ІV. Опрацювання нового матеріалу

1. Ознайомлення з найцікавішими фактами з життя видатного українського письменника і кінорежисера О.Довженка.

Групи презентують (випереджувальні завдання) проекти:

Біографи «Я жив для добра і любові»

Кінокритики «О.П.Довженко – геніальний український режисер»

Цікаві факти про Олександра Довженка

 Народився Олександр Довженко 12 вересня 1894 року в селі В'юнищі, що на Чернігівщині. Його батьки були не писемними, але походили з далекого козацького роду. Родина жила не дуже заможно – землі було трішки і, до того ж, вона була неродюча.

     В родині Довженків було 14 дітей, тому батько змушений був працювати вдень і вночі. Діти дуже швидко помирали, навіть не досяючи працездатного віку.

      В 1911 році Олександр вирішує вступати до Глухівського вчительского інституту, не тому що хотів стати вчителем, а тому що там платили високу стипендію – 120 карбованців на рік.

Коли відкрилась Академія мистецтв, Довженко вирішує спробувати себе у творчості і переходить навчатись до академії, але дуже швидко покидає навчання.

     На початку 1920 року він вступає до партії боротьбистів. Через кілька тижнів ця партія влилася в КП (б)У, і таким чином він став членом КП(б)У. Довженка призначили завідувати Житомирською партійною школою, а потім підпілля в Коровинецькому районі. Там він був взятий у полон польським кінним роз’їздом, але йому пощастило благополучно втекти до свого загону.     Перебував на посаді секретаря губернського відділу міської освіти, де пропрацював рік. Олександр Довженко був комісаром театру ім. Т. Шевченка, брав участь у роботі організаційного комітету працівників освіти.        В 1921 році його зараховують до Наркомату закордонних справ і відправляють на роботу до Польщі, де він очолює комісію з обміну військовополонених. У Польщі його улюбленим заняттям було малювання. Повернувшись в Україну починає працювати карикатуристом. Знайомиться з Ю. Смоличем, М. Бажаном, В. Сосюрою та П. Тичиною.  Олександр Довженко – один із засновників ВАПЛІТЕ.

      В 1926 році переїздить до Одеси і влаштовується режисером на кінофабрику. Перший фільм Довженка “Сумка дипкур'єра”, знятий в 1927 році. В основу сценарію фільма було покладено убивство радянського дипломатичного кур’єра Теодора Нетте. У цій стрічці Довженко зіграв свою єдину роль в кіно – кочегара, який переховує сумку Нетте.

     В Одесі Олександр Довженко познайомився зі своєю супутницею життя Юлією Солнцевою. “Арсенал” – остання стрічка, знята митцем на Одеській фабриці. Далі він планує перебиратись до Києва, де будувалась кінофабрика. Що він і зробив. Саме там було відзнято найвідоміший його фільм «Земля».

      Керівник радянського Кінокомітету Борис Шумяцький під великим секретом повідомив дружині майстра актрисі Юлії Солнцевій, що ніби "санкціонувано ордер на арешт Довженка". І зроблено це на вимогу керівника українського радянського уряду Миколи Скрипника та Володимира Затонського, які, подивившись "Івана", вирішили, що фільм ворожий народу.

Солнцева в спогадах написала, що Сталін особисто телефонував наркому НКВД Всеволоду Балицькому і той знищив вже виписаний ордер.

 

Учні працюють з опорно-логічною схемою.

Сфера діяльності	Основні риси характеру	Стан душі

Висновок: якою особистістю постав перед вами митець?

Отже,…___________________________________________________________

__________________________________________________________________

Учитель. О.Довженко, великий син свого народу, всебічно обдарований, нескорений, мав непросту долю. Як бачимо з повідомлень дітей, коли почалася Друга світова війна, О.Довженко, хворий і вже не молодий, добровольцем пішов на фронт. Працював кореспондентом, знімав документальні фільми. Але головною зброєю на цей час для нього стало слово. Основна тема його творів цього часу – людина і війна, доля народу у війні. А.Тарковський про нього сказав: «Довженко – єдиний по-справжньому український, народний митець, який розкрив душу своїх земляків і разом з Гоголем і Шевченком спонукав мене полюбити Україну та її народ».

• Вправа «Вільне письмо»
• Діти, упродовж 3 хв запишіть усе, що спало на думку з приводу теми, яку буде розглянуто на уроці. ( Учні записують свої думки, а потім зачитують).

Орієнтовні записи: зруйновані села й міста, сплюндрована земля, сльози матерів і жінок, втрата рідних, осиротілі діти, перемоги в бою, безпорадність, розчарування, трагедія тощо.

• Так, діти, початок Другої світової війни був невдалим для Радянського Союзу, і О.Довженко як митець, «… який розкрив душу своїх земляків…»,  зобразив зневіру, розчарування населення в армії, бійців, які занепали духом. У чому ж тоді постає велич дідів-перевізників Платона Півторака і Савки? Якою була душа в дідів? Яка її ціна?

Сподіваюсь, ви дасте відповіді на ці питання наприкінці уроку.

Отже, що таке душа? Про душу нашого народу ми дізнаємось з його вірувань.  ДУША — за вченням давньоукраїнських волхвів — жива духовна плоть людини, що визначає її вдачу, поведінку, діяльність, взагалі — долю.

Про вигляд душі українці оповідають таке: вона буває ніби мушка, метелик, бджола, хмарина, дим або пара.

Прийом «Гронування»

Що могла відчувати душа?

Осмислення інформації.

Як розумієте слова Петра Колодуба: «Дід-рибалка перевернув мені всю душу»?

Віднайдіть у тексті художні вирази, що говорив про душу бійців дід Платон. Яку поведінку бійців зумовив стан душі? Чи були діди жорстокими і несправедливими по відношенню до бійців?

«Душа несерйозна, розбалувана…»

«Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери…»

«Душа в тебе мала,- сказав Платон. – Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга – як Десна ось, третя – як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке…»

«Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде!»

Віднайдіть у тексті художні вирази, які свідчать про душевний стан бійців? Що відчували хлопці?

«Я, діду, ненавиджу фашизм усією душею,- крикнув Троянда і навіть встав від хвилювання».

«Хіба ви думаєте, що біль і жаль не роздирають наші душі, не печуть нас пекельним вогнем? – простогнав я йому в самі очі»

Що відчували бійці після того, як почули правду діда Платона?

( «А воїну треба напитися кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті»)

Робота в групах.

1.Вправа «Сюжетний ланцюжок». Відновити порушену послідовність. Учні мають розмістити  папірці у правильній послідовності. З’ясувати сюжетні компоненти твору.

1. Бесіда Івана Дробота з командиром Петром Колодубом про внутрішній секрет.
2. Відступ на схід  бійців вдень і вночі.
3. Стежкою до річки.
4. Перевезення через Десну.
5. Прощання бійців з дідами.
6. Розповідь Івана Дробота про долю дідів.

Доведіть, що твір «Ніч перед боєм» за жанром оповідання.

Теорія літератури.

Оповіда́ння — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді.

Жоден  літературний твір не може обійтися без композиції. Адже вона є побудовою художнього твору, розташування його окремих частин в системі і послідовності, яка підкреслить головну ідею твору і допоможе її розкрити найбільш максимальним чином.

Цікавий і оригінальний такий елемент композиції, як «розповідь в оповіданні». Це означає, що безпосередньо в літературному творі представлене ще одне оповідання, за допомогою якого автор намагається донести спільну фабулу свого творіння. Розповідь в оповіданні часто ведеться від особи оповідача.

2. Нова хвиля. Вивчіть інформацію з подальшою репрезентацією

І група. Підготувати розповідь, що дізналися про Петра Колодуба. Яким постав перед вами командир?

ІІ група. Яким був бойовий дух бійців на момент зустрічі з дідами Платоном і Савкою? Що було причиною такого стану?

ІІІ група. Якими постають діди? У чому полягав подвиг перевізників? У чому їхня велич? («Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас»).

ІV група. Дослідіть, які міфологічні, релігійні та історичні образи використовує в оповіданні автор і з якою метою. Поясніть, що вони означають? ( Святий Микола-угодник, Морозенко, образ річки Стікс, через яку переправляв Харон).

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Учитель. У своєму «Щоденнику» О.Довженко зробив запис: «Діди-перевізники – це образ епохи. Діди-перевізники через ріки. Харони. Їх багато. Вони сміливі, не бояться смерті і ніби зговорились». Як ви думаєте, чи могли

діди-перевізники вчинити інакше, адже були поважного віку? Так чи ні? Займіть позицію. Аргументуйте думку.

 

V. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

1. Мене найбільше вразила подія з біографії письменника…
2. Фільм «Земля» визнано кіношедевром, оскільки…
3. Героїчний вчинок дідів — це приклад…

Отже, герої твору є носіями кращих рис характеру людини — захисника Вітчизни. Їм властива твердість духу, нескореність ворогові; любов до батьківщини, волелюбність. Події виписані в романтично-піднесеному стилі, у творі все величне, незвичайне. Письменник описує такий стан душі, коли в останні хвилини життя людина почувається могутньою.

• Сьогодні на Сході країни триває війна. Висловіть думку, як би вчинили діди-перевізники в наш  час?

Інтерактивна вправа «Аналітичне зерно»

Чи досягли поставлених цілей?

Завдяки чому?

Мій найбільший успіх на уроці – це …

Що б використали на наступних уроках?

Оповідання «Ніч перед боєм» поширювалося і набуло популярності серед бійців у вигляді маленької книжечки, яка їх надихала на перемогу.

Скористайтеся книжечкою-метеликом і запишіть в ній, які моральні уроки візьмете на майбутнє

 

Книжечка-метелик

 

VІ. Домашнє завдання

Скласти паспорт твору (орієнтовний план на форзаці підручника).

Написати есе «Душа-метелик..» (за бажанням).

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=869