Тема: Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…». Розповідь про поета, його дитинство.
Тема: Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…». Розповідь про поета, його дитинство.
Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь століття,
І голос твій нам душі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля!
В. Симоненко
Учитель. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, І голос твій нам душі окриля. Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена земля!
Ці пристрасні рядки Василя Симоненка перегукуються із народним розумінням Шевченка — поета і людини. Адже для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що створюється враження, ніби ми все про нього знаємо і він завжди з нами. Та це лише враження. Він невичерпний і нескінченний. Не тому, що він кращий від інших, — у ньому наша історія, реальність і найпотаємніші мрії. Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна.
. Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у сім'ї кріпаків. З дитинства був допитливим, любив малювати, співати. Тарасові було дев'ять років, коли він, Катря, Ярина, Марія, Микита і Йосип залишилися без матері. Батько одружився вдруге. Мачуха мала трьох своїх дітей, і життя в хаті стало нестерпним. Коли ж через два роки помер і батько, хлопець пішов у найми.
Тарасові дуже хотілося вчитися. Але шкільний дяк, до якого найнявся малий за можливість навчатися, виявився п'яницею і змушував його красти. Хлопець знайшов собі нового вчителя — маляра, але Тараса приставили козачком до пана. Це була нудна робота: цілими днями чекати, поки господар забажає люльку чи склянку води, яка стоїть поряд з ним на столі.
Нехтуючи забороною, Тарас таємно перемальовував картини зі стін панського будинку. За це його одного разу дуже покарали. Але й помітили неабиякі здібності кріпака і вирішили віддати його до майстра вчитися на «кімнатного живописця».
У 24 роки друзі викупили Тараса з кріпацтва. Він з великим завзяттям узявся за науку. Навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, він водночас здобував знання із мови, літератури, історії, географії, навіть математики, і незабаром став освіченою людиною. Друзі-земляки посприяли виходу у світ першої книги його віршів — «Кобзаря», який «вибухнув, мов джерело чистої холодної води, заяснів невідомою доти в українському письменстві виразністю, простотою і поетичною грацією вислову».
Поезія Шевченка не просто зачаровувала: вона будила прагнення до волі, національну гідність українців. Тому поет був небезпечним для царського уряду, і його було заслано рядовим солдатом на довгих десять років із забороною писати й малювати.
Серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка особливе місце посідає остання його книжка — «Буквар південноруський», складена із кращих зразків фольклору та частково з власних творів. Ця книжка для учнів недільних шкіл була першою дитячою демократичною читанкою в Україні. 10 тисяч примірників книжки було видано власним коштом поета. Продавалися вони лише по 3 копійки, щоб їх могли купити й найбідніші селяни. «Буквар» став найкращим дарунком для дітей, яких поет щиро любив.
Шевченкові поезії «Маленькій Мар'яні», «Мені тринадцятий минало», «І золотої й дорогої...», «На Великдень на соломі», «Дівча любе, чорноброве!», «Тече вода з-під явора» та десятки інших стали улюбленими творами багатьох поколінь дітей.
Мріяв поет написати й інші підручники для початкової школи, викладати малювання в Київському університеті. Однак передчасна смерть не дала йому здійснити своїх планів.
Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року. Поховали його на Смоленському кладовищі в Петербурзі. У травні того ж року домовину поета перевезено в Україну й поховано, як він сам заповідав, на Чернечій горі над Дніпром біля Канева. Немає в Україні такої людини, яка б не знала й не любила творів Шевченка.
Він був поетом волі в час неволі, поетом доброти в засиллі зла. Була у нього незвичайна доля, та доля Україною була.
«За сонцем хмаронька пливе…» - пейзажна поезія Т. Шевченка. .
Виразне читання вчителем вірша Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе…».
Словникова робота
Поли – крайні передні частини верхнього одягу;
пелена – передня частина спідниці; тканина; щось суцільне;
оповиє – обволікає, оповиває;
того світу – світла.
. Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка – інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. Серед них у вірші «За сонцем хмаронька пливе…» є як уже відомі вам (пейзаж, метафора, зменшено-пестливі слова) так і нові.
Дуже широко в художній творчості використовуються епітети – художні означення.
(Запис до літературного словничка.)
Епітети у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе…»: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, хмароньку рожевую, туман сивий, тьмою німою.
Часто в художніх творах письменники вдаються до порівнянь.
Порівняння – слово або вираз, за допомогою якого одні предмети, явища, дії зіставляються з іншими на основі спільності певних ознак; це пояснення одного предмета за допомогою іншого, подібного до нього.
(Запис до літературного словничка.)
Учитель. З’ясуємо, до яких порівнянь вдається Т. Шевченко у вірші «За сонцем хмаронька пливе…» (мов мати дитину, неначе ворог, мов матері діти).
Зверніть увагу, що в порівнянні завжди є дві частини, які поєднуються сполучниками: як, мов, ніби, наче, мовби, мовбито, нібито, неначебто, немовбито. Якщо є зіставлення, але немає порівняльного сполучника, то це – метафора.
Порівняйте:
тьмою німою оповиє душу – метафора;
оповиє душу, ніби тьмою німою – порівняння.
Справжнім шедевром серед поезій вважається вірш «Садок вишневий коло хати…». Ця поезія – одна з найсонячніших струн Шевченкової пейзажної лірики, яка створена у жахливих казематних умовах в Петропавлівській фортеці (каземат – приміщення у фортецях, де тримали в’язнів).
Виразне читання вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…»
Словникова робота
Хрущі – великі жуки;
Плугатарі – орачі, ті хто ходить за плугом.
иставляє оцінки учням, аргументує їх.
VІІІ. Інструктаж до виконання домашнього завдання
Ваше домашнє завдання – вивчити напам’ять вірші «За сонцем хмаронька пливе…» та «Садок вишневий коло хати…».